Чорнобильська катастрофа – біль України.

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи, вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС.

Чорнобильська аварія – це невиліковна «рана» нашого народу, біль якої передається із покоління в покоління. З кожним роком все більше усвідомлюються її справжні масштаби, все більше людей, уражених радіацією, відходить у вічність.

Чорнобиль – це страшний, повчальний урок для всього людства, який змушує замислитися над мірою відповідальності влади перед народом за рішення, які вона приймає. Адже питання, які виникли ще в часи Чорнобильської катастрофи, і досі залишаються без відповіді. Якщо прихильники атомної енергетики планують і далі будувати нові АЕС в усьому світі, то варто думати не про збільшення потужностей, а, насамперед, про безпеку: як зробити так, щоб аварії не мали таких масштабних і катастрофічних наслідків, або як запобігти поширенню радіації на далекі відстані.

Час летить швидко та чорнобильська трагедія для нашого народу лишається незагоєною раною і невирішеною проблемою. Ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто поклав своє життя у боротьбі з атомним пеклом. Щира пошана тим, хто щодня бореться зі страшними хворобами, спричиненими катастрофою. І нехай прийдешні покоління завжди пам’ятають уроки Чорнобиля, щоб над нашою землею завжди було мирне, чисте небо, а в кожній українській оселі панують мир, щастя та добробут.

Шануймо учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вічна пам’ять жертвам Чорнобильської катастрофи!